Содержание книги Психіатрія та психотерапія: інтенсивний курс: 10-е видання / за заг. ред. Клауса Ліба
0. Основні діагностичні групи за МКХ-10 і МКХ?11
1. Вступ
1.1. ПСИХІАТРІЯ ТА ПСИХОТЕРАПІЯ
1.2. СИСТЕМАТИКА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
1.2.1. Класифікація згідно з МКХ-10
1.2.2. Класифікація згідно з МКХ-11
1.3. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ПРИЧИНИ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
1.3.1. Поширеність психічних розладів
1.3.2. Зниження якості життя
1.3.3. Причини психічних розладів
1.4. МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПСИХІЧНО ХВОРИМ
1.4.1. Витрати на охорону здоров’я
1.4.2. Амбулаторне та стаціонарне лікування
1.4.3. Лікар-спеціаліст з психіатрії та психотерапії
1.5. ДОКАЗОВА ТЕРАПІЯ
1.5.1. Оцінювання ефективності терапії
1.5.2. Конфлікти інтересів та незалежність
2. Психіатрична діагностика
2.1. ВСТУП
2.2. ПЕРВИННА ПСИХІАТРИЧНА БЕСІДА
2.2.1. Структура та цілі первинної бесіди
2.2.2. Збір анамнезу
2.3. ПАТОПСИХОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
2.3.1. Порушення свідомості
2.3.2. Порушення орієнтації
2.3.3. Порушення уваги та пам’яті
2.3.4. Порушення мислення
2.3.5. Порушення сприймання
2.3.6. Порушення Я-структур особистості
2.3.7. Афективні та тривожні порушення
2.3.8. Порушення мотивації та кататонічні симптоми
2.3.9. Порушення соціальних зв’язків
2.3.10. Суїцидальність
2.4. ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ
2.5. МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТЕСТУВАННЯ
2.5.1. Загальні методи тестування
2.5.2. Тестування для окремих груп розладів
2.5.3. Діагностика здібностей
2.5.4. Клінічне застосування методів тестування та оцінювання результатів
2.6. КЛАСИФІКАЦІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
2.6.1. Сучасні класифікаційні системи: МКХ-10, МКХ-11 та DSM-5®
2.6.2. Способи збору даних в категоріальній діагностиці
2.7. ДОДАТКОВІ АПАРАТНІ МЕТОДИ
2.7.1. ЕКГ, ЕЕГ та полісомнографія
2.7.2. Лабораторна діагностика
2.7.3. Методи діагностичної візуалізації
3. Лікування психічних захворювань
3.1. ВСТУП
3.2. ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЯ
3.2.1. Антидепресанти: основні характеристики
3.2.2. Антидепресанти: речовини
3.2.3. Стабілізатори настрою (нормотиміки)
3.2.4. Нейролептики: основні характеристики
3.2.5. Нейролептики: речовини
3.2.6. Анксіолітики та гіпнотики
3.2.7. Протидеменційні препарати
3.2.8. Психотропні засоби при лікуванні розладів, пов’язаних з уживанням психоактивних речовин та адиктивною поведінкою
3.2.9. Психостимулятори
3.2.10. Препарати для лікування сексуальних дисфункцій
3.2.11. Застосування психотропних засобів у літньому віці
3.2.12. Застосування психотропних засобів при вагітності та в період лактації
3.2.13. Психотропні засоби та придатність до керування транспортом
3.3. НЕФАРМАКОЛОГІЧНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ ТА ФІЗІОТЕРАПІЯ
3.3.1. Терапія неспанням (депривацією сну)
3.3.2. Світлотерапія
3.3.3. Електросудомна терапія (ЕСТ)
3.3.4. Ритмічна транскраніальна магнітна стимуляція (рТМС)
3.3.5. Інші форми стимуляції
3.4. ПСИХОТЕРАПІЯ
3.4.1. Вступ
3.4.2. Поведінкова та когнітивна терапія
3.4.3. Психоаналіз та психодинамічні (глибинно-психологічні) методи
3.4.4. Розмовна психотерапія
3.4.5. Системна терапія пар та сімей
3.4.6. Інші терапевтичні інтервенції та методи
3.4.7. Терапія онлайн та інтернет-ресурси
3.4.8. Супервізія
3.5. ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ТЕРАПІЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ
3.5.1. Психосоціальні терапії
3.5.2. Реабілітація
3.6. ПСИХОЕДУКАЦІЯ
3.6.1. Посібники для пацієнтів
3.6.2. Психоедукація як складова психотерапії
4. Органічні психічні розлади та нейрокогнітивні розлади
4.1. ВСТУП
4.1.1. Класифікація
4.1.2. Можливі етіології
4.2. ДЕМЕНЦІЇ
4.2.1. Деменція при хворобі Альцгеймера
4.2.2. Судинні деменції
4.2.3. Деменція з тільцями Леві
4.2.4. Фронтотемпоральна деменція
4.2.5. Деменція при інших захворюваннях
4.2.6. Деменція при вживанні психоактивних речовин, включаючи медикаменти
4.2.7. Поведінкові порушення при деменції
4.3. ЛЕГКИЙ (НЕЙРО)КОГНІТИВНИЙ РОЗЛАД
4.4. ОРГАНІЧНИЙ АМНЕСТИЧНИЙ СИНДРОМ/АМНЕСТИЧНИЙ РОЗЛАД
4.5. ДЕЛІРІЙ
4.6. ВТОРИННІ ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ СИНДРОМИ / ІНШІ ОРГАНІЧНІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ
4.6.1. Вторинний психотичний синдром
4.6.2. Вторинний афективний синдром
4.6.3. Вторинний тривожний синдром
4.6.4. Вторинний обсесивно-компульсивний синдром
4.6.5. Вторинний дисоціативний синдром
4.6.6. Вторинний синдром порушення контролю спонукань
4.6.7. Вторинний нейрокогнітивний синдром
4.6.8. Вторинна зміна особистості
4.6.9. Вторинний кататонічний синдром
5. Шизофренії та інші психотичні розлади, кататонія
5.1. ВСТУП
5.2. ШИЗОФРЕНІЇ
5.2.1. Епідеміологія та коморбідність
5.2.2. Симптоматика
5.2.3. Перебіг та прогноз
5.2.4. Діагностика
5.2.5. Диференційна діагностика
5.2.6. Етіологія
5.2.7. Лікування
5.3. ІНШІ ПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ
5.3.1. Шизотиповий розлад
5.3.2. Маревний розлад
5.3.3. Гострі транзиторні психотичні розлади
5.3.4. Шизоафективний розлад
5.4. КАТАТОНІЯ
6. Афективні розлади
6.1. ВСТУП
6.1.1. Класифікація афективних розладів
6.1.2. Загальні аспекти афективних розладів
6.2. ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ
6.2.1. Епідеміологія та перебіг
6.2.2. Симптоматика
6.2.3. Діагностика
6.2.4. Диференційна діагностика
6.2.5. Етіологія
6.2.6. Гостра терапія
6.2.7. Підтримувальна терапія та профілактика рецидивів
6.3. БІПОЛЯРНІ РОЗЛАДИ
6.3.1. Епідеміологія та перебіг
6.3.2. Симптоматика
6.3.3. Діагностика
6.3.4. Диференційна діагностика
6.3.5. Гостра терапія
6.3.6. Профілактика рецидивів
6.4. СТІЙКІ АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ
6.4.1. Дистимія
6.4.2. Циклотимія
6.5. ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНИЙ ДИСФОРИЧНИЙ РОЗЛАД
6.6. ІНШІ АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ
6.7. ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВАГІТНІСТЮ, ПОЛОГАМИ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВИМ ПЕРІОДОМ
7. Тривожні розлади
7.1. ВСТУП
7.2. ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ
7.3. ПАНІЧНИЙ РОЗЛАД ТА АГОРАФОБІЯ
7.3.1. Симптоматика та класифікація
7.3.2. Епідеміологія та етіологія
7.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.3.4. Лікування та прогноз
7.4. СОЦІАЛЬНА ФОБІЯ / СОЦІАЛЬНИЙ ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД
7.4.1. Симптоматика та класифікація
7.4.2. Епідеміологія та етіологія
7.4.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.4.4. Лікування та прогноз
7.5. СПЕЦИФІЧНІ (ІЗОЛЬОВАНІ) ФОБІЇ
7.5.1. Симптоматика та класифікація
7.5.2. Епідеміологія та етіологія
7.5.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.5.4. Лікування та прогноз
7.6. ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД
7.6.1. Симптоматика та класифікація
7.6.2. Епідеміологія та етіологія
7.6.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.6.4. Лікування та прогноз
7.7. СЕПАРАЦІЙНИЙ ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД
8. Обсесивно-компульсивні та похідні розлади
8.1. ВСТУП
8.2. ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД
8.2.1. Визначення, симптоматика та класифікація
8.2.2. Епідеміологія та етіологія
8.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
8.2.4. Лікування та прогноз
8.3. РОЗЛАДИ ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНОГО СПЕКТРА
8.3.1. Ольфакторний синдром
8.3.2. Іпохондрія
8.3.3. Дисморфічний розлад
8.3.4. Розлад накопичення
8.3.5. Патологічні тілесно орієнтовані розлади
8.3.6. Обсесивно-компульсивний розлад, розлади ОК-спектра, вторинний синдром з ОК-симптомами, пов’язані з вживанням психоактивних речовин
9. Стрес-асоційовані розлади
9.1. ВСТУП
9.2. ГОСТРА СТРЕСОВА РЕАКЦІЯ
9.2.1. Визначення і симптоматика
9.2.2. Епідеміологія та етіологія
9.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.2.4. Лікування та прогноз
9.3. РОЗЛАД АДАПТАЦІЇ
9.3.1. Визначення і симптоматика
9.3.2. Епідеміологія та етіологія
9.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.3.4. Лікування та прогноз
9.4. ТРИВАЛИЙ РОЗЛАД ГОРЯ
9.4.1. Визначення і симптоматика
9.4.2. Епідеміологія
9.4.3. Диференційна діагностика
9.4.4. Лікування, ефективність та прогноз
9.5. ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД
9.5.1. Визначення і симптоматика
9.5.2. Епідеміологія, коморбідність та етіологія
9.5.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.5.4. Профілактика, лікування та прогноз
9.6. УСКЛАДНЕНИЙ ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД
9.6.1. Визначення і симптоматика
9.6.2. Епідеміологія
9.6.3. Диференційна діагностика
9.6.4. Лікування, ефективність та прогноз
10. Дисоціативні розлади
10.1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
10.2. СИМПТОМАТИКА
10.2.1. Дисоціативні розлади, пов’язані з психікою
10.2.2. Дисоціативні розлади, пов’язані з тілом
10.2.3. Змішані дисоціативні розлади (конверсійні розлади)
10.2.4. Інші дисоціативні розлади
10.3. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
10.4. ЕТІОЛОГІЯ
10.5. ДІАГНОСТИКА ТА ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА
10.6. ЛІКУВАННЯ, ПЕРЕБІГ ТА ПРОГНОЗ
11. Розлади харчової поведінки
11.1. ВСТУП
11.1.1. Харчування та вага
11.1.2. Визначення та класифікація розладів харчової поведінки
11.2. НЕРВОВА АНОРЕКСІЯ (ANOREXIA NERVOSA)
11.2.1. Визначення і симптоматика
11.2.2. Епідеміологія та етіологія
11.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.2.4. Лікування та прогноз
11.3. НЕРВОВА БУЛІМІЯ (BULIMIA NERVOSA)
11.3.1. Визначення, класифікація та симптоми
11.3.2. Епідеміологія та етіологія
11.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.3.4. Лікування та прогноз
11.4. ПАТОЛОГІЧНЕ ПЕРЕЇДАННЯ
11.4.1. Визначення і симптоматика
11.4.2. Епідеміологія та етіологія
11.4.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.4.4. Лікування та прогноз
11.5. ІНШІ РОЗЛАДИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
11.5.1. Вибірково-обмежувальне вживання їжі
11.5.2. Піка
11.5.3. Румінаційний розлад
11.6. НАДМІРНА ВАГА ТА ОЖИРІННЯ
11.6.1. Визначення, класифікація та симптоматика
11.6.2. Епідеміологія та етіологія
11.6.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.6.4. Лікування та прогноз
12. Соматичний стресовий розлад та психологічні або поведінкові фактори, що впливають на інші хвороби, дисфорія цілісності тіла та імітовані розлади
12.1. ВСТУП
12.1.1. Симптоматика та класифікація
12.1.2. Епідеміологія та перебіг
12.1.3. Терапевтичні принципи в діагностиці та лікуванні
12.1.4. Специфічний терапевтичний підхід
12.1.5. Поєднання психотерапії та фармакотерапії
12.2. ТІЛЕСНИЙ ДИСТРЕС
12.3. СОМАТОФОРМНІ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМИ РОЗЛАДИ ЗА МКХ-10
12.3.1. Соматизований розлад
12.3.2. Соматоформна автономна дисфункція
12.3.3. Стійкий соматоформний біль та хронічний больовий синдром з соматичними та психічними факторами
12.3.4. Пов’язані розлади
12.4. ПСИХОЛОГІЧНІ АБО ПОВЕДІНКОВІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ
12.5. ДИСФОРІЯ ЦІЛІСНОСТІ ТІЛА
12.6. ІМОТОВАНИЙ РОЗЛАД
13. Розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин та адиктивною поведінкою
13.1. ВСТУП
13.1.1. Класифікація
13.1.2. Діагностичні критерії
13.1.3. Епідеміологія та етіологія
13.1.4. Основи терапії
13.2. РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК УЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ
13.2.1. Діагностика
13.2.2. Епідеміологія та прогноз
13.2.3. Супутні патології
13.2.4. Симптоматика та наслідки розладів, пов’язаних з уживанням алкоголю
13.2.5. Лікування
13.3. РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК УЖИВАННЯ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН
13.3.1. Загальна інформація
13.3.2. Опіоїди
13.3.3. Канабіоїди
13.3.4. Кокаїн та інші стимулятори включно з кофеїном
13.3.5. Галюциногени та дисоціативні речовини
13.3.6. Летючі розчинники
13.3.7. Нові психоактивні речовини (NPS)
13.4. РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК УЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З ПСИХОАКТИВНИМ ВПЛИВОМ ТА БЕЗ НЬОГО
13.4.1. Седативні засоби, гіпнотики та анксіолітики
13.4.2. Речовини, що не здійснюють психоактивного впливу
13.5. РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК УЖИВАННЯ ТЮТЮНУ
13.5.1. Діагностика
13.5.2. Епідеміологія та етіологія
13.5.3. Симптоматика
13.5.4. Лікування
13.6. УЖИВАННЯ ДЕКІЛЬКОХ РЕЧОВИН
13.7. РОЗЛАДИ, ЗУМОВЛЕНІ АДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
13.7.1. ВСТУП
13.7.2. Залежність від азартних ігор
13.7.3. Залежність від комп’ютерних ігор
14. Розлади контролю спонукань
14.1. ВСТУП
14.1.1. Класифікація
14.1.2. Етіологія
14.1.3. Діагностика та диференційна діагностика
14.1.4. Терапія
14.2. ФОРМИ РОЗЛАДІВ КОНТРОЛЮ СПОНУКАНЬ
14.2.1. Піроманія (потяг до підпалювання)
14.2.2. Клептоманія (потяг до крадіжок)
14.2.3. Компульсивний розлад сексуальної поведінки
14.2.4. Переривчастий вибуховий розлад
14.2.5. Оніоманія (потяг до купівлі)
14.2.6. Розлади контролю спонукань, пов’язані з уживанням психоактивних речовин
14.2.7. Вторинний синдром контролю спонукань
14.3. ЕКСКУРС: ПЕРЕСЛІДУВАННЯ (СТАЛКІНГ)
15 Розлади особистості
15.1. ВСТУП
15.1.1. Визначення і симптоматика
15.1.2. Класифікація
15.1.3. Епідеміологія та етіологія
15.1.4. Діагностика та диференційна діагностика
15.1.5. Лікування та прогноз
15.2. СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ ЗГІДНО З МКХ-10
15.2.1. Тривожно-уникаючий розлад особистості
15.2.2. Залежний розлад особистості
15.2.3. Ананкастичний розлад особистості
15.2.4. Дисоціальний розлад особистості
15.2.5. Емоційно-нестабільний розлад особистості, межовий розлад особистості, межовий патерн
15.2.6. Істеричний розлад особистості
15.2.7. Нарцисичний розлад особистості
15.2.8. Параноїдний розлад особистості
15.2.9. Шизоїдний розлад особистості
15.2.10. Шизотиповий розлад особистості
16. Сексуальні розлади, гендерна невідповідність та парафілічні розлади
16.1. ВСТУП
16.2. СТАТЬ, СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА ЇХ ВАРІАНТИ І РОЗЛАДИ
16.2.1. Різноманітність статі та сексуального досвіду
16.2.2. Сексуальні розлади
16.3. СЕКСУАЛЬНІ ДИСФУНКЦІЇ
16.3.1. Знижене сексуальне бажання
16.3.2. Розлади сексуального збудження
16.3.3. Оргазмічні розлади
16.3.4. Розлади еякуляції
16.3.5. Сексуальні больові розлади
16.3.6. Лікування
16.3.7. Інші причини сексуальних дисфункцій та больових розладів
16.4. ГЕНДЕРНА НЕВІДПОВІДНІСТЬ
16.5. ПАРАФІЛЬНІ РОЗЛАДИ
16.5.1. Ексгібіціонізм
16.5.2. Вуаєризм
16.5.3. Розлад сексуального садизму з застосуванням насильства
16.5.4. Фроттеризм
16.5.5. Педофілія
16.5.6. Інші парафілії
16.5.7. Лікування
17. Розлади циклу сон-неспання
17.1. ВСТУП
17.1.1. Сон як біологічний механізм
17.1.2. Класифікація розладів циклу сон-неспання
17.1.3. Діагностика
17.1.4. Епідеміологія
17.2. ДИССОМНІЇ
17.2.1. Неорганічне (психофізіологічне або первинне) безсоння / інсомнічний розлад
17.2.2. Неорганічні розлади ритму сон-неспання / розлади циркадного ритму сон-неспання
17.2.3. Неорганічна (первинна) гіперсомнія / ідіопатична гіперсомнія
17.3. ПАРАСОМНІЇ
17.3.1. Нічні кошмари
17.3.2. Нічні жахи (pavor nocturnus)
17.3.3. Сноходіння / сомнамбулізм
17.3.4. Інші парасомнії
17.4. ОРГАНІЧНІ РОЗЛАДИ ЦИКЛУ СНУ–НЕСПАННЯ
17.4.1. Синдром апное уві сні
17.4.2. Нарколепсія
17.4.3. Синдром неспокійних ніг (RLS)
17.5. РОЗЛАДИ ЦИКЛУ СОН–НЕСПАННЯ ПРИ СОМАТИЧНИХ ТА ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
17.5.1. Розлади циклу сон-неспання при соматичних захворюваннях
17.5.2. Розлади циклу сон-неспання при психічних захворюваннях
18. Порушення нейропсихічного розвитку включно з аутизмом та РДУГ
18.1. ВСТУП
18.1.1. Класифікація
18.1.2. Особливості у дітей та підлітків
18.2. ПОРУШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ / РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ
18.3. УТОЧНЕНІ РОЗЛАДИ РОЗВИТКУ (МКХ-10)
18.3.1. Порушення розвитку мовлення та мови
18.3.2. Порушення розвитку навчальних навичок
18.3.3. Порушення розвитку координації рухів
18.4. РОЗЛАДИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА ТА СИНДРОМ РЕТТА
18.4.1. Розлади аутистичного спектра
18.4.2. Синдром Ретта
18.5. РОЗЛАДИ АКТИВНОСТІ ТА УВАГИ (РДУГ)
18.6. РОЗЛАДИ СТЕРЕОТИПНИХ РУХІВ, ПЕРВИННІ ТИКИ ТА ТИКОЗНІ РОЗЛАДИ
18.6.1. Розлад стереотипних рухів
18.6.2. Первинні тики та тикозні розлади
18.7. РОЗЛАДИ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
18.7.1. Елективний/селективний мутизм
18.7.2. Реактивний розлад прихильності та розлад соціального функціонування з розгальмуванням
18.8. РОЗЛАДИ З ДЕСТРУКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ АБО ДИСОЦІАЛЬНІ РОЗЛАДИ (РОЗЛАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ)
18.8.1. Розлади з опозиційно-викличною поведінкою
18.8.2. Розлад соціальної поведінки, дисоціальний розлад
18.9. ЕЛІМІНАЦІЙНІ РОЗЛАДИ
18.9.1. Енурез
18.9.2. Енкопрез
19. Невідкладна допомога в психіатрії
19.1. ВСТУП
19.2. ОСНОВИ ПІДХОДУ
19.2.1. Оцінювання психопатологічного стану в невідкладній психіатричній допомозі
19.2.2. Виключення органічних чинників при діагностиці
19.2.3. Стратегія деескалації при невідкладних психіатричних станах
19.2.4. Лікарські засоби при невідкладних психіатричних станах
19.3. СПЕЦИФІЧНІ НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ
19.3.1. Суїцидальність
19.3.2. Делірій / сплутаність свідомості
19.3.3. Стани інтоксикації
19.3.4. Стани збудження
19.3.5. Кататонічні синдроми
19.3.6. Гострі реакції на стрес та панічні атаки
20. Психіатрична експертиза та інші правові аспекти
20.1. ВСТУП
20.2. ПРИМУСОВЕ УТРИМАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНО ХВОРИХ
20.2.1. Закони федеральних земель Німеччини про допомогу психічно хворим
20.2.2. Здійснення примусових заходів
20.2.3. Проведення примусового лікування
20.3. ОПІКА НАД ПСИХІЧНО ХВОРИМИ ПАЦІЄНТАМИ
20.3.1. Встановлення опіки
20.3.2. Обов’язки та повноваження опікуна
20.3.3. Тривалість опіки
20.3.4. Обмеження дієздатності
20.3.5. Утримання психічно хворих згідно з законом про опіку
20.3.6. Опіка та дієздатність
20.4. ОЦІНЮВАННЯ ДІЄЗДАТНОСТІ, ЗДАТНОСТІ ДО ЗГОДИ ТА ЗАПОВІДАЛЬНА ДІЄЗДАТНІСТЬ
20.4.1. Недієздатність
20.4.2. Здатність до складання заповіту
20.4.3. Процесуальна дієздатність
20.4.4. Здатність до згоди на медичне обстеження та лікування
20.5. ОЦІНЮВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНО ХВОРИХ З ОГЛЯДУ НА ВЧИНЕНІ НИМИ ЗЛОЧИНИ
20.5.1. Неосудність та обмежена осудність
20.5.2. Примусові заходи виправного і медичного характеру
20.5.3. Прогностичне оцінювання
20.6. СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНА ТА СТРАХОВА ЕКСПЕРТИЗА
20.6.1. Експертиза для державного пенсійного страхування
20.6.2. Експертиза для державного страхування від нещасних випадків
20.6.3. Експертиза для приватного страхування на випадок втрати працездатності
20.6.4. Експертиза згідно з федеральним законом про інвалідність
20.7. ОЦІНЮВАННЯ ЗДАТНОСТІ КЕРУВАТИ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
20.8. ІНШІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ
20.8.1. Лікарська таємниця
20.8.2. Право на доступ до медичних документів
Покажчик
Авторы книги Психіатрія та психотерапія: інтенсивний курс: 10-е видання / за заг. ред. Клауса Ліба
Аннет Брюкнер, дипл. соціальний педагог / Annette Bruckner, Dipl. Sozialpadagogin, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Давід Йоганнес Еберле, д-р філософії / Dr. phil. David Johannes Eberle, Universitat Zurich, Psychologisches Institut, Psychopathologie und Klinische Intervention, Binzmuhlestr. 14/17, CH-8050 Zurich.
Ульріх Ферстнер, д-р заг. медицини / Dr. med. univ. Ulrich Forstner, AMEOS Klinik Bad Aussee, Fachklinik fur Psychosomatische Medizin, Psychotherapie und Psychiatrie, Assoziiert an die Medizinische Universitat Graz, Sommersbergseestr. 395, A-8990 Bad Aussee.
Забіне Фрауенкнехт, д-р медицини / Dr. med. Sabine Frauenknecht, Goethestr. 24, 79100 Freiburg.
Катаріна Ґешке, д-р медицини / Dr. med. Katharina Geschke, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Алкоміт Гасан, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Alkomiet Hasan, Universitat Augsburg, Klinik fur Psychiatrie, Psychotherapie und Psychosomatik, Bezirkskrankenhaus Augsburg, Geschwister-Schonert-Str. 1, 86156 Augsburg.
Крістоф Гімке, проф., д-р природн. Наук / Prof. Dr. rer. nat. Christoph Hiemke, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Міхаель Гус, д-р медицини, дипл. Психолог / Prof. Dr. med. Michael Huss, Dipl.-Psych., Universitatsmedizin Mainz, Klinik und Poliklinik fur Kinder- und Jugendpsychiatrie und -psychotherapie
Langenbeckstr. 1, 55131 Mainz.
Ґітта Якоб, приват-доцент, д-р філософії / PD Dr. phil. Gitta Jacob, GAIA AG, Hans-Henny-Jahnn-Weg 53, 22085 Hamburg.
Вольфганг Кельш, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Wolfgang Kelsch, Universitatsmedizin Mainz
Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Клаус Ліб, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Klaus Lieb, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Андреас Меркер, проф., д-р філософії, д-р медицини / Prof. Dr. phil. Dr. med. Andreas Maercker, Universitat Zurich, Psychologisches Institut, Psychopathologie und Klinische Intervention, Binzmuhlestr. 14/17, CH-8050 Zurich.
Свантьє Маттіс, приват-доцент, д-р медицини / PD Dr. med. Swantje Matthies, Universitatsklinikum Freiburg, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Hauptstr. 5, 79104 Freiburg.
Флоріан Мюллер-Дальгауз, д-р медицини / Dr. med. Florian Muller-Dahlhaus, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Олівер Поґарель, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Oliver Pogarell, LMU Klinikum, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Nu.baumstr. 7, 80336 Munchen.
Бабетте Реннеберґ, проф., д-р природн. наук, дипл. Психолог / Prof. Dr. rer. nat. Babette Renneberg, Dipl.-Psych., Freie Universitat Berlin, Klinische Psychologie und Psychotherapie, Habelschwerdter Allee 45, 14195 Berlin.
Вольфганг Ретц, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Wolfgang Retz, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Штефан Шенкель, д-р медицини / Dr. med. Stefan Schenkel, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Крістіан Шмаль, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Christian Schmahl, Zentralinstitut fur Seelische Gesundheit, Klinik fur Psychosomatik und Psychotherapeutische Medizin, J 5, 68159 Mannheim.
Деніел Тернер, д-р медицини, д-р біол. Наук / Dr. med. Dr. rer. biol. hum. Daniel Turner, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Олівер Тюшер, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Oliver Tuscher, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Ульріх Фодергольцер, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Ulrich Voderholzer, Schon Klinik Roseneck, Am Roseneck 6, 83209 Prien am Chiemsee, Schon Klinik Roseneck in Kooperation mit Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie des, Universitatsklinikums Munchen, Nu.baumstr. 7, 80336 Munchen.
01054, г. Киев, ул.
Загрузить прайс-лист
Архив содержит книги, которых нет в наличии, но которые в ближайшее время, возможно, будут переизданы.